Консультації та поради для педагогів

«Логіко-математичні ігри на заняттях з формування елементарних математичних уявлень і у вільний час»

Навчання математики дітей дошкільного віку немислимо без використання цікавих ігор, завдань, розваг. При цьому роль нескладного цікавого матеріалу визначається з урахуванням вікових можливостей дітей і завдань всебічного розвитку та виховання: активізувати розумову діяльність, зацікавлювати математичним матеріалом, захоплювати і розважати дітей, розвивати розум, розширювати, поглиблювати математичні представлення, закріплювати отримані знання та вміння, вправляти у вживанні їх в інших видах діяльності, новій обстановці.

Використовуються логіко-математичні ігри та з метою формування уявлень, ознайомлення з новими відомостями. При цьому неодмінною умовою є застосування системи ігор і вправ.

Діти дуже активні в сприйнятті задач - жартів, головоломок, логічних вправ. Вони наполегливо шукають хід рішення, який веде до результату. У тому випадку, коли цікава задача доступна дитині, у нього складається позитивне емоційне ставлення до неї, що стимулює розумову активність. Дитині цікава кінцева мета: скласти, знайти потрібну фігуру, перетворити, яка захоплює його.

З усього різноманіття математичного матеріалу в дошкільному віці найбільше застосування знаходять дидактичні ігри. Основне призначення ігор - забезпечити упражняемость дітей у розрізненні, виділення, називанні множин предметів, чисел, геометричних фігур, напрямків, і т. д. В дидактичних іграх є можливість формувати нові знання, ознайомлювати дітей зі способами дій. Кожна з ігор вирішує конкретну задачу вдосконалення математичних кількісних, просторових, тимчасових) уявлень дітей.

У формуванні у дітей математичних уявлень широко використовуються цікаві за формою і змістом різноманітні дидактичні ігрові вправи. Вони відрізняються від типових завдань і вправ незвичністю постановки завдання ( знайти, здогадатися), несподіванкою піднесення її від імені, якогось літературного казкового героя (Буратіно, Чебурашки, Незнайка). Вони цікаві для дітей, емоційно захоплюють їх. А процес вирішення, пошуку відповіді, заснований на інтерес до завдання, неможливий без активної роботи думки. Цим положенням і пояснюється значення логіко-математичних ігор, завдань і вправ в розумовому і всебічному розвитку дітей. В ході ігор та вправ з цікавим математичним матеріалом діти оволодівають вмінням вести пошук рішення самостійно. Вихователь озброює дітей лише схемою і напрямком аналізу цікавої задачі, що приводить в кінцевому результаті до вирішення. Систематичне вправу в рішенні задач таким способом розвиває розумову активність, логічне мислення, самостійність думки, творче ставлення до навчальної задачі, ініціативу.

У дитячому садку в ранковий і вечірній час можна проводити ігри математичного змісту ( словесні і з використанням посібників), настільно - друковані, такі, як «фігур Доміно», «Склади картинку», «Арифметичне доміно», «Лото», «Знайди пару», ігри в шашки і шахи. При правильній організації і керівництві з боку вихователів ці ігри допомагають розвитку у дітей пізнавальних здібностей, формуванню інтересу до дій з числами, і геометричними фігурами, величинами, вирішення завдань. Таким чином, математичні уявлення дітей удосконалюються. Але цього недостатньо для виявлення і розвитку різноманітних інтересів і схильностей дошкільнят. Дидактичні ігри організуються та направляються вихователем. Діти рідко грають в них за власним бажанням. У дитячому садку потрібно створювати такі умови для математичної діяльності дитини, при яких він виявляв би самостійність при виборі ігрового матеріалу, ігри, виходячи з країн, у нього потреб, інтересів. В ході гри, що виникає з ініціативи самої дитини, він долучається до складного інтелектуальної праці.

Куточок цікавої математики - це спеціально відведений, математично оснащене іграми, посібниками та матеріалами і певним чином художньо оформлене місце. Організувати його можна, використовуючи звичайні предмети меблів: стіл, шафа, забезпечивши вільний доступ дітей до знаходяться там матеріалів. Цим самим дітям надається можливість вибрати цікаву гру, допомога математичного змісту і грати індивідуально або спільно з іншими дітьми, невеликою підгрупою.

Організовуючи куточок цікавої математики, треба виходити з принципу доступності ігор дітям в даний момент і поміщати в куточок такі ігри та ігрові матеріали, освоєння яких дітьми можливі на різних рівнях. Від засвоєння заданих правил та ігрових дій вони переходять до вигадування нових варіантів ігор. Великі варіанти для творчості є в іграх «Танграм», «Колумбово яйце», «Чарівне коло», «Кубики і колір», «Кубики для всіх» та ін. Діти можуть придумувати нові більш складні силуети не тільки одного, але і з 2 - 3 наборів до гри; один і той же силует, наприклад, лисицю, складати з різних наборів. Для стимулювання колективних ігор і творчої діяльності дошкільнят необхідно використовувати магнітні дошки, фланелеграфы з наборами фігур, лічильних паличок, альбоми для замальовки придуманих ними завдань, складання фігур.

З різноманіття головоломок найбільш прийнятні в старшому дошкільному віці головоломки з паличками. Їх називають завданнями на кмітливість геометричного характеру, так як в ході рішення, як правило, йде трансфигурация, перетворення одних фігур на інші, а не тільки зміна їх кількості. У дошкільному віці використовуються самі прості головоломки. Необхідно мати набори звичайних рахункових паличок, щоб складати з них наочні задачі - головоломки. Крім цього будуть потрібні таблиці графічно зображеними на них фігурами, які підлягають перетворенню. На зворотному боці таблиці вказується, яке перетворення треба виконати і яка фігура повинна вийти в результаті.

Особливе місце серед математичних розваг займають ігри на складання площинних зображень предметів, тварин, птахів, будинків, кораблів із спеціальних наборів геометричних фігур. Набори фігур при цьому змінюються не довільно, а являють собою частини розрізаної певним чином фігур: квадрата, трикутника, кола, овалу. Вони цікаві дітям і дорослим. Дітей захоплює результат скласти побачене на зразку або задумане, і вони включаються в активну практичну діяльність по підбору способу розташування фігур з метою створення силуету.

З різноманіття логіко-математичних ігор і розваг найбільш доступними і цікавими в дошкільному віці є загадки, задачі - жарти. В загадках математичного змісту аналізується предмет з часової точки зору, з кількісної або просторової, помічені прості математичні відносини: Два кільця, два кінця, а посередині цвях (ножиці). Чотири братика під одним дахом живуть (стіл).

Призначення загадок і задач - жартів, цікавих питань полягає в залученні дітей до активної розумової діяльності, вироблення вміння виділяти головні властивості, математичні відносини, замасковані зовнішніми несуттєвими даними. Вони можуть бути використані вихователем в процесі розмов, бесід, спостережень з дітьми за якимись явищами, тобто в тому випадку, коли створюється необхідна ситуація.

З метою розвитку мислення дітей використовують різні види логічних завдань і вправ. Це задачі на знаходження пропущеної фігури, продовження ряду фігур, знаків, на пошук закономірностей, чисел, завдання типу матричних, на пошук бракуючої в ряді фігури (знаходження закономірностей, які лежать в основі вибору цієї фігури) та ін., наприклад: Яка з фігур тут зайва і чому? Яке число треба поставити у порожню клітку? Гра «Четвертий зайвий». Призначення логічних завдань і вправ полягає в активації розумової діяльності дітей, у пожвавленні процесу навчання.

Ігри на кмітливість, головоломки, цікаві ігри викликають у дітей великий інтерес. Діти можуть, не відволікаючись, довго вправлятися в перетворенні фігур, перекладаючи палички або інші предмети за заданим зразком, за власним задумом. У таких заняттях формуються важливі якості особистості дитини: самостійність, спостережливість, винахідливість, кмітливість, виробляється посидючість, розвиваються конструктивні вміння. У ході вирішення задач на кмітливість, головоломки діти вчаться планувати свої дії, обмірковувати їх, шукати відповідь, здогадуватися про відповідь, проявляючи при цьому творчість.

Орієнтовний перелік

бесід, художніх творів, дидактичних, рухливих ігор

під час проведення Тижня безпеки дитини

Бесіди

  «Гігієна очей», «Що таке здоров'я», «Коли людина хворіє»,

«Їж корисну для здоров'я їжу», «Природа навколо нас»,

«Природа мати, коли ти добре знаєш її», «Небезпечні тварини»,«Як вберегти свій будинок від пожежі», «Свої-чужі», «Природні та стихійні лиха», «Вогонь злий і добрий», «Бесіда про працю водіїв», «Як зберегти повітря чистим», «Бесіда про професію пожежника», Розповідь-бесіда «Чому шкідливо пити брудну воду».

Художні твори

   «Заяча хатинка», Старицький «Хто як до зими готується»,

А.Сокол «Яким не треба бути», Г.Бойко «Здоровим будь»,

«Мийдодір», Н.Забіла «Про хлопчика, який не любив спати», О.Шуваєва «Небезпечні пригоди», В.Загороднюк «Його величність сірничок», Казки «Вовк і семеро козенят», «Про вогонь», «Козенята та вогонь».

Дидактичні ігри 

   «Можна – не можна під час грози», «Повідом про пожежу» (навчити повідомляти), «Відгадай за описом» (предмети для гасіння пожеж), «Врятуй себе сам» ( дії під час пожежі), «Знайте любі діти, як минути лиха»(послідовність дій у разі надзвичайних ситуацій), «Корисне, не корисне», «Добре-погано» (поведінка дітей), «Живе-неживе», «Горить – не горить», «Кому потрібна вода».

Рухливі ігри

   «Погаси пожежу», «Світлофор», «Біг з перешкодами»,

«Тривога», «Знайди собі місце», «Чия команда швидше збереться», «Автомобіль і горобці».

Як методично правильно організувати самостійну діяльність дошкільників?

      Згідно сучасних вимог щодо організації життєдіяльності дітей в дошкільному закладі в режимі дня кожної вікової групи передбачений час на самостійну діяльність дітей. Вихователю слід пам'ятати, що час, коли дитина просто вільно переміщується груповим приміщенням з кутка в куток, не знайшовши собі заняття за інтересами, проходить для неї спонтанно, безпланово та безрезультатно. По відношенню до дитини - це аморально і негуманно, а по відношенню до вихователя - безвідповідально та непрофесійно. Час перебування дітей в дитячому садку має щоденно плануватися педагогами досить виважено і розумно, і кожній дитині протягом дня слід приділяти максимум уваги.

    Організовуючи самостійну діяльність дітей в ДНЗ, у центрах розвитку чи поза ними, вихователю варто пам'ятати, що активність кожної дитини (фізичну, пізнавальну, мовленнєву, художньо-естетичну, соціально-моральну, емоційно-ціннісну, креативну) треба регламентувати домірно, тобто кожний дошкільник має повністю реалізувати протягом дня свою потребу в активній творчій діяльності.

    Організовуючи самостійну діяльність дітей (вранці перед заняттями, у вільний від занять час, на першій чи другій прогулянці, у вечірні години тощо), педагогу варто враховувати такі поради:

 - починаючи організовувати самостійну діяльність дітей, необхідно представити їм повний набір можливих справ та завдань, розповісти про їх особливості та значимість, постійно поповнюючи центри розвитку (активності) дітей новими атрибутами чи видозмінюючи їх;

 - обговорити з дітьми вимоги до певних видів діяльності чи окремі правила, яких слід дотримуватися, працюючи у тих чи інших центрах розвитку дитини. Ці правила мають бути відомими і ставитися до всіх дітей в однаковій мірі, і вимагати їх дотримання кожною дитиною слід постійно - тоді у неї виробляється стала звичка: брати з дозволу, гратися обережно, не кидати, гортати сторінки охайно, ділитися з друзями, домовлятися про свої ролі, прибирати робоче місце, ставити на місце тощо;

 - варто додатково мотивувати самостійну діяльність дітей.

    Наприклад, прибирання у столах чи шафках для роздягання, як правило, не викликає у них особливого ентузіазму, але одночасний пошук «секретику» обов'язково зацікавить маленьких дослідників;

 - вихователь має наголосити, що кожна дитина може займатися тим, що їй до вподоби (варто ще декілька разів назвати всі можливі справи);

 - запропонувати кожній дитині вголос повідомити про своє рішення та вибір і спробувати його пояснити;

- варто також повідомити дітям, що кожний з них може пізніше відмовитися від свого першого задуму і займатися іншою справою, але бажано, щоб кожна розпочата справа була завершеною;

- вихователь має обов'язково контролювати характер вибору дитини, заохочувати її, спонукати обирати складніші завдання чи допомогти іншим у завершенні справи;

 - час від часу треба звертати увагу на вимоги та правила щодо виконання завдання дітьми;

 - в процесі діяльності вихователь має демонструвати дитині свій інтерес та підтримку, впевненість у її можливостях, висловлювати оптимістичну позитивну випереджуючу оцінку;

 - після закінчення роботи вихователь заохочує дітей до самооці-нювання, вдаючись до запитань: «Чи задоволений ти результатом (роботою)? Що тобі подобається в цій роботі, а що ні? Хто тобі допомагав? Чи зможеш зробити краще наступного разу? Які були у тебе труднощі?»

      Отже, підсумовуючи вищесказане, слід наголосити, що для належної організації самостійної діяльності дітей вихователі мають постійно дбати про збагачення предметно-ігрового розвивального середовища в групі, продумувати власне місце і роль у діяльності кожної дитини. Тривалість самостійної діяльності дітей може бути від кількох хвилин до години і більше.

     Дитина протягом дня може неодноразово повертатися до обраної справи. Це можуть бути:

 -  театралізована діяльність (ігри-драматизації, інсценівки, розігрування театрів);

 - мовленнєва діяльність (бесіди, читання художніх творів, розповідання з показом ілюстрацій, переказування, робота з картинками, з книжкою);

 - образотворча діяльність (малювання, ліплення, аплікація);

 - ігрова діяльність (сюжетно-рольові, дидактичні, настільно-друковані, конструктивно-будівельні, рухливі ігри);

 - музична діяльність (гра на дитячих музичних інструментах, музично-дидактичні ігри та вправи, танцювальні рухи);

 - трудова діяльність (трудові доручення, ручна праця, праця в куточку природи, господарсько-побутова праця);

 - дослідницько-пошукова діяльність (досліди, експерименти);

 - логіко-математична діяльність (кросворди, ребуси, лабіринти, вирішення логічних завдань та інше).

        Керівництво самостійною діяльністю дітей з боку вихователя, в залежності від ситуації, може бути як безпосереднім, так і опосередкованим. В той час, коли діти зробили свій вибір і активно зайнялися справою за бажанням та інтересами, вихователь має можливість проводити індивідуальну роботу з вихованцями з різних розділів програми, сфер життєдіяльності, опосередковано спостерігаючи за заняттями всієї решти дітей.

       Постійний контроль, вказівки, обмеження, необґрунтовані правила, докори, негативна оцінка діяльності дитини з боку вихователя можуть зашкодити її особистості у виробленні оцінночного ставлення до себе, своїх можливостей.

      Для організації самостійної діяльності дітей в календарному плані освітньої роботи вихователі мають обов'язково зазначати умови, за яких вона буде проводитись (матеріали, атрибути, ігри, обладнання, посібники тощо), тобто створити «ситуацію успіху» для кожної дитини у всіх центрах розвитку.

       Сьогодні помічник вихователя - це не няня, не прибиральниця, не технічний працівник, як до цього ставилися раніше, не наглядач за дітьми, а теж педагог, який бере участь у навчально-виховній роботі (згідно ст.27 Закону України «Про дошкільну освіту»).  Коли з однією підгрупою вихователь проводить заняття, то за другою підгрупою помічник вихователя не лише наглядає, а й працює - виконує з дітьми посильну навчально-виховну роботу, зміст якої завчасно продумує вихователь: читання та розповідання казочок; розгляд ілюстрацій, предметних чи сюжетних картинок; виготовлення поробок; прибирання у шафах; настільно-друковані ігри; виготовлення альбому для іменинника; підклеювання книжок; сюжетно-рольова гра; розв'язання моральних ситуацій; розмальовування картинок; колективні види праці.

      Доречно продумувати такі форми роботи не зайнятими на занятті дітьми, які пов'язані з темою навчально-виховного блоку та темою заняття. По завершенню виконання завдання такими дітьми вихователю варто оцінити результати їх роботи та похвалити їх за старанність і те, що вони не заважали працювати іншим.

      Варто наголосити, що другу підгрупу, по можливості, може взяти на заняття інший спеціаліст: музкерівник, інструктор з фізкультури, практичний психолог, керівник гуртка тощо. Однак, недопустимо просто відправляти помічника вихователя з дітьми в роздягальню, у спальню тощо без усякого вмотивованого виду діяльності, аби лише вони не заважали вихователю у проведенні основного заняття з першою підгрупою дітей.

       При плануванні спеціально організованих ігор-занять з дітьми раннього віку, і не тільки, можна використовувати такий варіант організації навчання дітей: поки вихователь займається з молодшою підгрупою, старші граються і готуються до заняття під наглядом помічника вихователя; потім вихователь працює зі старшою підгрупою, а молодші граються і допомагають помічнику вихователя підготувати матеріал до наступного заняття. Педагог знову займається з малятами, залишаючи старших під наглядом помічника; потім малята збираються на прогулянку з помічником, а вихователь проводить друге заняття зі старшою підгрупою. Після заняття педагог виходить з молодшою підгрупою на прогулянку, а старша підгрупа під наглядом помічника починає одягатися.        Однак, організація навчання дітей за підгрупами може бути ефективною лише за умови активної участі в ньому помічника вихователя і чіткого розподілу обов'язків між помічником і педагогом. Вихователь повинен щоразу продумувати і планувати етапи цієї співпраці, готувати необхідний для кожного заняття добір дидактичного матеріалу.

Вимоги до оформлення куточка дитячої книжки

Ранній вік

üКуточок дитячої книжки має бути добре освітленим, його не можна

розташовувати біля дверей (ця вимога стосується всіх вікових груп).

üОбов’язково потрібні книжки-картинки на твердій основі, книжки-

оповідки, книжки-іграшки, книжки-малята, саморобні, книжки середнього розміру та формату А4.

üБажано, щоб одна книжка містила один твір, при цьому книжок з однім

і тим самим твором слід мати кілька.

üУ вільному доступі мають бути предметні та сюжетні малюнки за

мотивами фольклорних чи літературних творів.

Молодша група

üУ куточку треба розмістити до4-5 книжок зі знайомими дітьми

літературними творами (по 3-4 примірники книжки).

üСеред книжок мають бути книжки-картинки на твердій основі, книжки-

оповідки, книжки-іграшки, книжки-малята, книжки середнього розміру та формату А4.

üОдна книжка може містити 1-3 твори.

üУ вільному доступі необхідні ігри та іграшки за мотивами творів,

маски, ляльки настільного, конусного театрів, ляльки-рукавички.

Середня група

üУ куточку слід помістити книжки зі знайомими та не знайомими дітям

літературними творами. Зазвичай виставляють до 6-7 книжок (по 2 примірника кожної).

üБажано зібрати книжки з однаковими творами, але проілюстровані

різними художниками.

üМожна влаштувати тематичні книжкові виставки.

üСеред книжок мають бути книжки-картинки на твердій основі, книжки-

оповідки, книжки-іграшки, книжки-малята, книжки середнього розміру та формату А4, книжки-саморобки.

üУ куточку доцільно представляти як книжки, що містять 1-3 твори, так

і збірки. Необхідно також дібрати твори різних жанрів.

üРозмір літер у книжках має бути оптимальним для самостійного

«читання» (впізнавання та називання) їх дітьми.

üУ куточку мають бути іграшки (персонажі або предмети з художніх

творів), маски, ілюстрації, настільні ігри та іграшки за мотивами творів, ляльки настільного й конусного театрів, ляльки-рукавички.

üДоречно також розмістити в куточку світлини дітей чи зображення

казкових персонажів, які розглядають книжки.

Старша група

üУ куточку виставляють до 8-10 книжок різних жанрів, серед них не

лише знайомі, а й ті , які заплановано для читання найближчим часом, а також енциклопедії та хрестоматії.

üВарто пропонувати для розглядання книжки, ілюстровані одним

художником і різними.

üСлід систематично влаштовувати тематичні книжкові виставки.

üТреба, щоб серед книжок  були книжки-оповідки, книжки-іграшки, книжки-малята, книжки середнього розміру та формату А4, книжки-саморобки.

üРозмір літер у книжках має бути оптимальним для самостійного

«читання» (впізнавання та називання) їх дітьми.

üУ куточку мають бути ще іграшки (персонажі або предмети з художніх

творів), маски, ілюстрації, настільні ігри та іграшки за мотивами творів, ляльки настільного й конусного театрів, ляльки-рукавички.

üДоречно також розмістити портрети письменників, зображення

персонажів, світлини дітей, які розглядають або читають книжки самі чи для своїх іграшок, або яким читає дорослий.

üПоряд , наприклад у шафі, варто розташувати матеріали для ремонту 

книжок.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДІЦІЇ

ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ КУТОЧКІВ

У ГРУПАХ ДНЗ

           Нашій Вітчизні потрібні громадяни з усвідомленням своєї належності до роду, краю, держави, творчі особистості етнонаціонально усвідомлені в полікультурному просторі, здорові й духовно багаті. Виховати таких громадян, “виколисати” з дітей народ, носіїв і продовжувачів його духовності,– основне завдання української національної освіти.

           Формування національної самосвідомості людини запізно починати в школі. Це потрібно робити вже в дошкільному закладі, бо саме в ранньому віці закладається фундамент особистості. Втрачене на цьому етапі надолужити дуже важко. Усвідомлювати своє українство діти повинні змалечку.

             Наймогутнішою дієвою силою, за допомогою якої можна успішно вирішувати питання щодо формування національної гідності, гордості, самоповаги, самодостатності, виховання патріотичних почуттів є українознавство. Українознавство – це знання про сучасне і минуле українського народу, його багатогранне духовне життя.

Методичні рекомендації

щодо оформлення національних куточків у групах ДНЗ

            Національний куточок у групі має бути розташований у світлому, зруч­ному для огляду місці, бути візуально відокремленим від ігрових центрів. Експозиція національного куточка в групі не повинна бути перенавантаженою та застиглою, вона має змінюватися, поповнюватися. Важливим критерієм національного куточка є його естетичне оформлення.

          Крім предметів, виробів національного мистецтва, що подані в пам'ятках нижче, в експозицію можна включати вироби, які виготовляли та використо­вували в народі відповідно до обрядових циклів (осіннього, зимового, весня­ного, літнього). Наприклад:

          осінній цикл: свято врожаю - кошик із фруктами, овочами;

          зимовий цикл: Різдвяні свята - "зірка" з дерев'яної обичайки (обід сита, решета, бубна тощо) і тоненьких дощечок - семи шалівок, декорова­на кольоровим папером, стрічками; на стіл кладуть сіно, зерно, сніп-дідух (пропоновані рекомендації визначені у матеріалах А. Богуш).

          весняний цикл "Свято першого жайворонка" - фігурки випечених із солоного тіста жайворонків та голубів; "Вербна неділя" - вербові гілочки, прикрашені квітами, стрічками тощо.

           У національному куточку можна ставити букет з квітами (мак, чорнобривці, ромашки, барвінок, півонія, жоржина, ковила тощо).

        Зміни в експозиції національного куточка можуть бути пов'язані із пізнавальною темою тижня з народознавства.

        Наприклад:

       Тема "Українська хата" — макет української хати; "Птахи-символи" — лелека-іграшка; "Криниця - оберіг українського народу" - макет криниці.

        "Український віночок", "Український одяг" - зразки віночків зі стрічками. Важливо зазначити, що віночки дівчата зберігали у скрині, не носили їх щодня, а вдягали на свята, тому бажано, щоб і в куточку його ви­кладали або вивішували лише у святкові дні, а також протягом тематичного тижня ознайомлення дітей з національним одягом.

            Також предмети експозиції можуть змінюватися залежно від те­матики занять з образотворчого мистецтва.

          У старшій групі доцільно виділяти регіональні особливості народного одягу, мистецтва, знайомити з народними умільцями свого регіону.

         Педагогам треба чітко розуміти, які посібники, матеріали зберігаються у шафах вихователя, який дидактичний матеріал необхідний для проведення занять, бесід тощо, а які вироби та посібники є експонатами національного куточка.

          Важливо зазначити, що коли відбуваються зміни в експозиції національного  куточка,   то  на  це  обов'язково  треба  звертати  увагу дітей.Вихователеві необхідно обговорити ці зміни з дітьми, пояснити, з чим вони пов'язані, детальніше розглянути нові предмети тощо. Такі спостережен­ня та бесіди щодо змін в експозиції обов'язково плануються вихователем заздалегідь і фіксуються у перспективному та прописуються в календарному планах.

Пам'ятка

Національний куточок у молодшій групі

                Ляльки - дівчинка і хлопчик - у національному вбранні.

                Вироби народних промислів України:

      посуд: миска, полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, бариль­це, горнятко (посуд можна ставити на рушник-стирок, на святковий рушник у дні свят);

      іграшки;

     музичні дитячі народні інструменти - яворівські сопілка, дзиґа, свищики (різної форми);

     писанки (виставляють напередодні Великодніх свят).

        Альбом "Українські казки", у якому розміщуються ілюстрації до на­родних казок (ілюстрації з казок поповнюються поступово).

         Макет подвір'я з українською хатою, спорудами для свійських тварин та фігурки тварин.

        Виставляється по 1-2 предмети кожного виду виробу, протягом року змінюються на інші або змінюються на такі самі вироби, але з іншим роз­писом тощо.

Дидактичні ігри, наприклад, "Збери з частин ціле" (іграшки).

Пам'ятка

 Національний куточок у середній групі

          Ляльки - дівчинка і хлопчик - у національному вбранні.

           Вироби народних промислів України:

    посуд: миска, полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, бариль­це, горнятко (посуд можна ставити на рушник-стирок, на святковий рушник у дні свят);

    іграшки;

    музичні дитячі народні інструменти - яворівські сопілка, дзиґа, свищики;

    писанки (виставляють напередодні Великодніх свят).

          Виставляється по 1-2 предмети кожного виду виробу, протягом року змінюються на інші або змінюються на такі самі вироби, але з іншим роз­писом тощо.

         Альбом "Українські казки", у якому розміщуються ілюстрації до народних казок (ілюстрації з казок поповнюються поступово).

         Дидактичні ігри (орієнтовний перелік): "Знайди за назвою український  посуд",   "Збери   з  частин  ціле"   (розбилася   таця,   свищик-іграшка тощо), "Що зайве?" (народні та сучасні народні інструменти; народний та сучасний одяг) тощо.

       Дидактичний фотоальбом "Наше місто - Суми".

Пам'ятка 

Національний куточок у старшій групі

              Мапа України або її макет.

             Ляльки - дівчинка і хлопчик - у національному вбранні.

             Вироби народних промислів України:

      посуд: миска, полумисок, горщик, макітра, глечик, куманець, бариль­це, горнятко, таріль, таця (посуд можна ставити на рушник-стирок, на свят ковий рушник у дні свят);

     іграшки;

     музичні дитячі народні інструменти - яворівські сопілка, скрипка, дзиґа, свищик;

     писанки (виставляють напередодні Великодніх свят).

             Виставляється по 2-3 предмети кожного виду виробу, протягом рокузмінюються на інші або змінюються на такі самі вироби, але з іншим роз­писом тощо.

           Дидактичний фотоальбом "Україна - наша держава", "Київ - столиця України", "Суми - рідне місто".

           Альбом "Українські казки", у якому розміщуються ілюстрації до на­родних казок, персонажі народних казок (ілюстрації з казок поповнюються поступово).

        Дидактичні ігри (орієнтовний перелік): "Знайди за назвою український посуд", "Збери із частин ціле" (розбилася таця, свищик-іграшка тощо), "Що зайве?" (народні та сучасні народні інструменти; вироби народних промислів), "Дорогами країни" (робота з мапою України) тощо.

        У вихователів обов'язково повинні зберігатися у шафі тематичні пап­ки або альбоми:

      "Державні символи України" (на звороті кожного символу надруковані орієнтовні бесіди з дітьми про цей символ);

      "Національні символи України" (хліб, рушник, віночок, калина тощо);

      "Визначні дати України" (ілюстрації, які відображають святкові події, можна виставляти у куточку напередодні святкування цих дат);

     "Митці України";

      портрети Тараса Шевченка, Лесі Українки та інших (вивішуються у національному куточку в дні народження та вшанування пам'яті видатних діячів, прикрашаються рушником-покутником).