ЯК ВИХОВАТИ ПАТРІОТА В СІМ'Ї

Поняття патріотизму у всіх викликає досить змішані почуття і емоції. Для одних - це дуже важливо, для інших - нічого особливого, треті - поняття не мають, про що йде мова. Але все ж для багатьох постає обов'язковим бути самому патріотом, і так само виховати своїх дітей.

 Саме поширена асоціація про людину - патріота - це людина у формі, особливо у військовій. Але для того, що б бути патріотом не обов'язково бути військовозобов'язаним , носити форму, і складати присягу на вірність Батьківщині. Патріотизм полягає в нашій поведінці, у повазі до предків, шанування традицій, дотриманні свого як фізичного, так і морального здоров'я, створенні міцної сім'ї, і вихованні дітей на тих же засадах.

Почуття патріотизму є в душі у кожної людини, але необхідно його просто пробудити, зуміти достукатися і поставити правильні життєві пріоритети. Саме цим і повинні займатися батьки, які хочуть виховати патріота в сім'ї.

Але з чого почати? Існує кілька рекомендацій, які допоможуть знайти відповідь на питання як виховати патріота в сім'ї.

Ми проживає в найкращій країні , і інші країни нам заздрять ..

Якщо ви щиро бажаєте виростити дитину патріотом, не кажіть при ньому погано про ту країну, де ви живете. Адже Батьківщину , як і батьків не вибирають. У кожній країні є свої проблеми, свої труднощі і з екрана телевізора нам їх ніхто не показує. Всі хочуть, щоб про них думали тільки добре. Тому не допускайте при дитині вираження великого невдоволення про вашу Батьківщині, говорите більше позитивного . Але в теж час не сильно прикрашати ситуацію, вчите дитину бути ще й реалістом.

Обов'язково подорожуйте.

Не потрібно відразу їхати закордон, і в рідній країні є маса місць, від яких просто дух захоплює. Та й чи ви встигли скрізь побувати. Показуйте дитині на наочності всю красу і захоплюючу історію рідних країв.

Пам'ятайте, що скоро ваша дитина стане зовсім дорослим, і зможе самостійно робити свої, вже дорослі висновки, і мати власну думку. І якщо з дитинства не закласти маленьке зернятко патріотизм,  воно потім не зможе прорости.

Просто про складне.

Не забувайте і про те, яка багата подіями історія вашої Батьківщини. Найчастіше розповідайте дитині про подвиги, великих війнах, перемогах і поразках, правителях і государях, і навіть простих людях які, за стільки століть, сотворили цю історію, а разом з нею і країну, в якій ви зараз живете. Тільки головне робіть знижку на вік дитини, і говорите зрозумілою йому мовою. Обов'язково відповідайте на всі його питання, аналізуйте зацікавили його ситуації, робіть спільні висновки і обов'язково слухайте і приймайте думка вашої дитини. Нехай воно ще дитяче та наївне, але це перші його кроки, до вміння самостійно робити висновки.

Історія, а точніше шанобливе ставлення до неї, а так само до предків, донесена вами до свідомості дитини, допоможе вам виховати патріота в сім'ї.

Культуру в маси.

Нехай вам абсолютно комфортно на улюбленому дивані, і не хочеться нічого окрім як чашечки чаю і подивитися телевізор - вставайте і йдіть з дитиною в музей, на виставку, в ляльковий театр, на дитячий концерт. Культурний розвиток дитини з ранніх років, є невід'ємною частиною зародження почуття патріотизму. Якщо ви разом відвідували такі заходи з раннього дитинства, то є велика гарантія того, що і далі, вже в більш старшому віці у дитини буде інтерес продовжувати такі відвідування . Пам'ятайте, що зараз головним прикладом для наслідування є ви, так, що не робіть, так що б потім було прикро за втрачену можливість.

Більше позитиву .

Діти дуже чутливі до емоційного стану їх батьків, якщо вам погано, то дитині теж буде не по собі. Тому, як би в житті не траплялося, намагайтеся налаштовувати себе на позитивну хвилю. Знаходьте позитив у будь-яких діях. Так ви не лише уникнете песимістичного настрою дитини, але так, же навчіть його легше справлятися з проблемами, не опускати руки ні за якої ситуації, і так само завжди знаходити, чому радіти. Виховати патріота неможливо в атмосфері вічної проблеми, поганого настрою і відсутності віри в майбутнє.

Підтримка .

При бажанні виховати патріота в сім'ї, головне підтримка. І мова йде про всебічну підтримку. Прагнення до патріотизму повинно бути не тільки у вас, але і у вашого партнера, і близьких родичів. Живучи в такій атмосфері, дитина в майбутньому буде намагатися відтворити її вже в своїй сім'ї. Так само підтримуйте свого малюка в його поглядах, захоплення, інтереси. Хваліть за успіхи і правильно зроблені висновки з скоєних вчинків чи проступків. Пояснюйте дитині, чому ви поступаєте по відношенню до нього або іншій людині саме так, а не інакше, і просите, що б він аргументував свої вчинки так само. Чи не припиняйте його в прагненнях, і позитивному настрої, звичайно, якщо бажані дії йому не зашкодять. Навіть якщо ви не бачите перспективи, все одно намагайтеся проявити свою віру в дитину. У раптом у нього дійсно все вийде. Такі відносини зроблять ваше спілкування більш близьким, дозволять заробити авторитет перед дитиною, а так само більше контролювати його дії.

Святкування Дня народження у дитячому садку

Найчастіше дитина не бажає обмежитися кількома гостями на своєму святі. Вона хоче запросити на свято всю групу дитячого садка, бо всі діти без виключення — її найкращі друзі.

Святкування дня народження у дитячому садку — вдале рішення, до якого вдаються більшість батьків. По-перше, тут є багато можливостей і простору для дитячих веселощів. По-друге, не треба домовлятися з батьками гостей — свято відбудеться під час перебування дітей у дошкільному закладі.

А яке ж свято без святкового столу? Не секрет, що у дошкільному закладі не дозволяють частувати дітей тортами з кремом, тістечками та солодкими газованими напоями. Як бути?

Частування дітей у дошкільному закладі

Минули ті часи, коли успіх свята визначали багатством наїдків на столі. Страви мають бути смачними і корисними. Діти не повинні страждати від переїдання та розладу шлунку.

У дошкільному закладі на свято для дітей зазвичай готують солодкий стіл. У пункті 1.10 Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженій спільним наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 17 квітня 2006 р. № 298/227 (далі — Інструкції) зазначено, що для частування дітей у дні народження, інші свята можна використовувати спечені у закладі пиріг, пиріжки або принесені батьками фрукти, ягоди, цукерки, печиво промислового виробництва.

З метою запобігання гострим кишковим захворюванням та харчовим отруєнням дітей суворо забороняється приносити у дошкільний навчальний заклад кремові вироби (торти, тістечка), морозиво, напої, зокрема солодкі газовані тощо. Готуючи святковий стіл для дітей, варто віддавати перевагу печиву чи коржикам без крему, ягодам та фруктам. Утім треба пам’ятати, що продукти промислового виробництва — цукерки, зефір, мармелад, соки тощо — відповідно до пункту 4.4 Інструкції можна використовувати лише тоді, якщо вони мають супровідні документи, що підтверджують їх походження, безпечність і якість, відповідність вимогам державних стандартів. Супровідні документи мають засвідчувати гатунок, категорію, дату виготовлення на підприємстві, термін реалізації, умови зберігання (для продуктів, які швидко псуються, термін реалізації і час виготовлення позначаються у годинах).

Оскільки діти забезпечуються повноцінним харчуванням у дошкільному закладі, не варто перевантажувати їх солодкими наїдками. Доречними будуть «нейтральні» фрукти, що зазвичай не викликають алергію: яблука, банани, виноград тощо. Їх можна нарізати шматочками, нанизати на «шпажки» і гарно викласти на блюда.

Зазвичай головним пунктом святкового меню до дня народження є торт зі свічками. Проте у дошкільному закладі торт слід замінити короваєм або пирогом. А свічки не потрібно встромляти прямо у пиріг — це не гігієнічно. Їх варто розмістити на спеціальних пластмасових підставках у центрі пирога або по краях.

Поєднуємо святкування з вихованням

Сервіруючи стіл для дошкільників, пам’ятайте, що організація дитячого свята має і виховне значення. Відповідно до пункту 1.7. Інструкції, починаючи з раннього віку дітей необхідно приділяти увагу вихованню у них культурно-гігієнічних навичок під час вживання їжі. З двохрічного віку дітей привчають користуватися серветкою. На четвертому році вчать користуватися виделкою, на п’ятому — негострим ножем. За накритим столом діти вчаться правильно сидіти, вміло користуватися столовими приборами, бути ввічливими зі своїми друзями.

Малюки проводять за святковим столом мінімум часу, надаючи перевагу іграм та розвагам. Тому, окрім святкового столу, варто поміркувати і над розважальною програмою. Взагалі, непроста й копітка це справа — святкування дня народження дитини. Але воно того варте…